27 грудня 2011 року на Куренівсько-Червоноармійській лінії введено в експлуатацію нову станцію "Виставковий центр". Відкрив 50-ту станцію Київського метрополітену Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Глава Уряду підкреслив, що при будівництві станції використовувалися найсучасніші технології та матеріали, які забезпечують практично безшумний рух електропоїздів, у чому він особисто переконався, проїхавши новою дільницею метрополітену.
За традицією, генеральний директор ПАТ "Київметробуд" Володимир Петренко передав символічний ключ від станції «Виставковий центр» начальнику КП «Київський метрополітен» Володимиру Федоренку. Приймаючи ключ, Володимир Іванович сказав: "Метрополітен прийняв естафету від будівельників. Серце нової станції почало битися!"
Станція "Виставковий центр" споруджена за проектом авторів:
Головного інженера проекту – Крашньова Сергія Михайловича,
Головного архітектора проекту – Гнєвишева Валерія Львовича,
архітекторів – Целіковської Т.О., Юхновського А. П., Нашивочнікова О.В.,
Пащенко Є.М., Кравченка Ю. О., за участю Панченка О.М.
Пропускна спроможність дільниці - 20 пар поїздів на годину.
Провізна спроможність дільниці – 16,8 тис. пасажирів на годину.
Проектна документація станційного комплексу розроблена Генеральною проектною організацією Державним підприємством "Проектний інститут Укрметротунельпроект" та субпідрядними проектно-вишукувальними та науково-дослідними організаціями. Будівництво комплексу здійснено генеральною підрядною організацією - ПАТ "Київметробуд" та субпідрядними організаціями.
У складі станційного комплексу розміщені пасажирські, службові та технологічні приміщення, які забезпечують технологічну роботу систем та контроль за станом усіх конструкцій і технологічних систем як, власне, станції, так і прилеглих полуперегонів дільниці лінії метрополітену.
Оскільки станція є підземним об’єктом, з зовнішнього опорядження присутні лише виходи з підземних переходів з накриттям їх павільйонів. Виходи являють собою парапет, облицьований червоним гранітом Межерічського родовища. Павільйони – сталевий каркас, фарбований емалями типу "Металік" світло-сірого кольору, критий зверху алюмінієвими конструкціями з освітленням світловими ліхтарями та боковими вітражами, заповненими склом «триплекс». На входах встановлено двері типу "Метро".
В оздобленні станції використані довговічні опоряджувальні матеріали. Колійна стіна облицьована білим полірованим мармуром, цоколь із чорного полірованого габро. Центральна частина колійної стіни обмежена кабельними шафами, що закриваються ролетами. Основним акцентом архітектурного рішення колійних стін є поле для розміщення рекламних постерів, що мають світлодіодну підсвітку.
Підлога платформи виконана із плит шліфованих гранітів українських родовищ. Шутц-лінія вже традиційна для Київського метрополітену – з плитки типу "Грес" з випуклим рельєфом "Увага". Така плитка дозволяє краще орієнтуватися інвалідам з вадами зору. В тій же гамі виконаний вестибюль станції.
Односклепінна стеля платформної ділянки фарбована білою водоемульсійною фарбою. По конструкції склепіння встановлено дзеркальні арки з алюмінієвих профілів, які закривають штраби для прокладання комунікацій до візуальної інформації, гучномовців та аварійного освітлення. Це одночасно декорує стелю. Основне джерело освітлення платформи – люстри по осі станції.
Станція обладнана ліфтами з рівня підлоги вестибюлів до рівня пасажирських платформ і ліфтом з рівня землі до рівня підлоги вестибюлю для переміщення людей з особливими потребами та осіб, що їх супроводжують. Шахта ліфта виконана з тонованого скла та алюмінію. Вихід із вестибюлю №1 обладнаний ескалаторним підйомом з 3-ма стрічками, а вихід №2 обладнаний ліфтом.
Станція "Виставковий центр" мілкого закладення, розташована на вулиці Васильківській. Неподалік станції розташовані Національний комплекс "Експоцентр України", корпуси Національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут менеджменту та фінансів, Національний університет біоресурсів та природокористування.
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]
[9]