Днями у Києві відкриють нову станцію метрополітену – "Іподром". Крім того, в процесі будівництва знаходиться ще одна станція "Теремки", а також озвучуються плани щодо появи довгоочікуваної четвертої гілки метро.
Про розбудову столичного метрополітену, про вартість проїзду у підземці, а також чому метрополітенівці безсилі перед стихійними торговцями у підземних переходах, в інтерв’ю "Обозреватель. Кияни" розповів начальник КП "Київський метрополітен" Володимир Федоренко.
- Володимире Івановичу, що на сьогоднішній день вас не влаштовує в роботі Київського метрополітену?
- Сьогодні Київський метрополітен всі зароблені гроші витрачає на забезпечення своєї поточної діяльності. А нам усім хотілося б бачити його розвиток. І мова йде не лише про будівництво нових станцій та додаткових ліній - в цій частині Київське метро інтенсивно розвивається.
Але розвиток метрополітену передбачає насамперед модернізацію його інфраструктури – це і оновлення поїздів та заміна ескалаторів, які понад 50 років працюють без єдиного вихідного, це і перехід до новітніх технологій та систем управління. Технічний прогрес сьогодні нам дає таку можливість, але водночас ми маємо збитковість роботи метрополітену, яка нівелює будь-які перспективи. От що непокоїть у першу чергу.
- Чи потрібно, на вашу думку, збільшувати вартість проїзду в метрополітені?
- На мою думку, потрібно виконати закон про міський електричний транспорт – про беззбиткову роботу транспорту. Тарифікація проїзду в метрополітені стосується компетенції Київської міської державної адміністрації. Тому це питання слід адресувати туди. Наскільки мені відомо, підготовча робота по зміні тарифу наразі не проводиться.
Разом з тим, сьогодні виникла серйозна потреба у забезпеченні беззбиткової роботи підприємства. Це можливо досягти двома шляхами – покриттям збитку за рахунок бюджетних коштів або ж підвищенням тарифів до економічно обґрунтованого рівня.
- Наскільки багато пільговиків сьогодні перевозить Київський метрополітен?
- У середньому за добу столичне метро перевозить понад 352 тисячі пільговиків 39-ти категорій. Тобто 25% від загальної кількості пасажирів сьогодні не сплачують за проїзд. Це дуже багато.
Окрім інвалідів та пенсіонерів, безкоштовно в метро їздять, наприклад, міліціонери, податківці, військовослужбовці, пенітенціарії, працівники державної охорони, СБУ, прокуратури тощо. Компенсацію ж підприємство отримує лише за третину безоплатних перевезень. Відтак маємо збиток.
- Якимось чином плануєте боротися із великою кількістю пільговиків?
- Маємо надію, що це питання вирішуватиметься. Наразі на стадії пілотного проекту почала впроваджуватись "Картка киянина". Ми сподіваємось, що цим інструментом надання пільг буде упорядковане. Але чи буде при цьому скорочена кількість категорій, яким надано право безоплатного проїзду, – сказати не можу. Думаю, доречніше ставити питання повної компенсації витрат на перевезення пільговиків, аніж скорочення кількості пільгових категорій.
- Кияни, які щодня користуються метро, дуже часто нарікають на торговців, які захаращують своїм товаром підходи до метро. Чому існує така проблема?
- Стихійна торгівля не дає життя нашому підприємству. Персонал, який повинен організовувати роботу станцій, дбати про безпечне перевезення пасажирів, змушений натомість багато часу приділяти ліквідації стихійних торгових точок. Я запевняю, на наших станціях – порядок. А от у підземних переходах, прилеглих до станцій метро, дійсно проблема існує.
Наші працівники регулярно вживають заходів, проте вони не мають тих повноважень, які має міліція. На жаль, чергові по станції, а це переважно жінки, на вимогу згорнути торгівлю з рук у відповідь часто вислуховують погрози та образи від осіб, які намагаються продавати свій крам на шляхах проходу пасажирів.
- Тобто зі своїми обов’язками не справляється міліція?
-Так, мабуть недостатньо старанно виконує свою роботу. Наприклад, лише у вересні поточного року працівниками Київського метрополітену здійснено 848 викликів міліції зі скаргою на засилля стихійної торгівлі на території метро. З них 314 викликів залишились без уваги.
- Як будете вирішувати проблему?
- Комунальне підприємство "Київський метрополітен" в офіційному порядку звертатиметься до ГУ МВС України в м. Києві з проханням посилити заходи щодо забезпечення правопорядку на підпорядкованих їм територіях метрополітену.
- А чи може метрополітен самостійно навести порядок із стихійною торгівлею, підпорядкувавши собі всі підземні переходи?
- Не можемо. Тому що у нас немає коштів для їх утримання. Для цього потрібні великі кошти.
- 25 жовтня планується відкриття станції "Іподром". Чи вдасться вчасно відкрити нову станцію?
- Якщо готовність станції до кінця жовтня дозволятиме прийняти пасажирів, то, безумовно, ми будемо вживати заходи для її відкриття. Ми зацікавлені у тому, щоб кияни почали швидше нею користуватися і не сумніваємося, що станція "Іподром" буде популярною.
- Коли можливе відкриття наступної нової станції – "Теремки"?
- Станція "Теремки" будується. Ми бачимо, що при належному фінансуванні, реальний термін її відкриття - перше півріччя наступного року.
- Володимире Івановичу, ви мали можливість ознайомитися з роботою метрополітенів інших країн. Що цікавого помітили?
- За кордоном вкладаються такі кошти у розвиток транспорту, що нам і не снились. Ті питання, якими сьогодні переймається Київський метрополітен, там вже давно забули. Ми всіма силами продовжуємо експлуатацію того застарілого обладнання, яке у нас є, адже не можемо його купити, замінити. А в іноземних метрополітенах його вже давно замінили і думають про повне технічне переоснащення відповідно до новітніх технологій.
- Який метрополітен вразив більш за все?
- Метрополітен Сеула. Це бездоганно оснащений метрополітен. Там будувалися десятки станцій за рік. До 30 станцій щорічно вводилося в експлуатацію. При чому, станції дуже потужно оснащені, великі, просторі. Багато уваги приділено безпеці пасажирів, нові системи впроваджені по забезпеченню життєдіяльності метрополітену.
Там близько 400 станцій і вони набагато менш завантажені, ніж у нас. У Київському метрополітені величезне навантаження. З нашим пасажиропотоком, в Києві вже має бути мінімум станцій 150, а не 50.
- У 80-і роки, коли ви почали працювати у Київському метрополітені, теж були перенавантажені станції?
- Це зовсім непорівнянні часи і непорівнянне метро. Тоді було 19 станцій. Метрополітен спокійно працював, не було такого перенавантаження і збитковості. Та й таких явищ як несанкціонована торгівля або реклама взагалі не існувало.
Тоді було набагато приємніше працювати, бо люди займалися тільки фаховою діяльністю, а не витрачали час і сили на інші обов’язки, на зразок боротьби зі стихійною торгівлею.
Links:
[1] http://metro.kyiv.ua/taxonomy/term/18
[2] http://metro.kyiv.ua/taxonomy/term/12