Стихійна торгівля у підземних переходах, прилеглих до станцій метро, - загроза безпеці пасажирів

Чт, 16/01/2014 - 15:58

Стихійна торгівля на території, що прилягає до станцій метрополітену, вже давно завдає пасажирам незручностей, а працівникам підземки – чимало клопоту. Ця проблема загальноміська, нею уражені ті місця, де є скупчення людей. А в Київському метрополітені середньодобові перевезення у робочі дні становлять 1,7 млн. пасажирів, у вихідні – 940 тис. пасажирів. Такий наплив потенційних покупців безумовно вабить стихійних торгівців. Значні пасажиропотоки, особливо в ранкові та вечірні години «пік», дають змогу швидко та майже стовідсотково розпродати товар.

Водночас, осередки стихійної торгівлі (столи, лотки, ящики, вази з квітами тощо) несуть пряму загрозу безпеці пасажирів, оскільки розташовуються на шляхах евакуації. У разі виникнення надзвичайної ситуації розкладки з товарами стануть перепоною для евакуації пасажирів з підземки на поверхню та можуть стати причиною людських жертв.

Тому, піклуючись про безпеку пасажирів, персонал метрополітену змушений відволікатись від виконання своїх безпосередніх обов’язків, пов’язаних із забезпеченням перевезень, та докладати зусиль для припинення стихійної торгівлі у підземних переходах. Начальники станцій, чергові по станціях, інспектори воєнізованої охорони щоденно проводять системну роботу – продавцям краму роз’яснюється заборона цієї діяльності на шляхах прямування пасажирів та, за можливістю, вживаються заходи щодо їх видалення за межі метрополітену. Відтак, щодобово працівниками підприємства припиняється до 400 фактів несанкціонованої торгівлі. А протягом 2013 році на території Київського метрополітену припинено понад 133 тисячі випадків стихійної реалізації товарів.

КП «Київський метрополітен» постійно звертається за допомогою до підрозділів міліції. Адже притягувати до відповідальності осіб, які здійснюють несанкціоновану торгівлю, мають право тільки працівники органів внутрішніх справ (відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тому, в разі неможливості владнати ситуацію власними силами, працівники станцій надають відповідну інформацію до районних управлінь та лінійного управління в метрополітені  ГУ МВС України в м. Києві для реагування на закріплених територіях. За 2013 рік черговим персоналом станцій метрополітену здійснено понад 8 300 викликів міліції до осередків стихійної торгівлі, що відмовлялися припиняти свою незаконну діяльність. Також за минулий рік направлено 50 листів до райуправлінь ГУ МВС України в м. Києві про необхідність припинення несанкціонованої торгівлі на найбільш проблемних ділянках закріпленої за ними території.

Громадяни нерідко стають свідками як продавці краму чинять опір працівникам метрополітену на законну вимогу припинити торгівлю. Порушники зчиняють галас, принижують образливими словами і навіть застосовують фізичну силу до персоналу станцій. На гарячу телефонну лінію та офіційний сайт метрополітену надходять звернення від киян із повідомленням про такі випадки та проханням захистити робітників метро від принижень, допомогти їм у видаленні осередків стихійної торгівлі.

Результати посиленої щоденної протидії стихійній торгівлі вже відчутні – переходи підземки стали значно вільнішими. До того ж, незабаром преса поблизу станцій метро реалізуватиметься за допомогою спеціальних автоматів, розроблених у відповідності до Правил пожежної безпеки в метрополітенах. Відтак розкладки із періодикою зникнуть.

Але для повної ліквідації цього явища необхідно, щоб пасажири відмовились від купівлі товарів з розкладок та рук. Адже здійснюючи, на перший погляд, дріб’язкову покупку у підземному переході станції, пасажири тим самим підтримують стихійну торгівлю, яка захаращує шляхи евакуації та наражає їх на потенційну небезпеку. У разі виникнення надзвичайної ситуації, в умовах поспіху й паніки численні столи, лотки, ящики з товарами та вази з квітами позбавлять пасажирів можливості безперешкодно, безпечно та швидко піднятися на поверхню.

Тож КП «Київський метрополітен» вкотре привертає увагу до проблеми стихійних ринків у підземці та наголошує на тому, що це явище – аномальне. І його необхідно викорінювати спільними зусиллями. Без підтримки громадськості та належної реакції правоохоронних органів досягти цього неможливо – скільки б рейдів не було проведено працівниками метрополітену, скільки б разів не вилучалися стихійні точки продажу з підземних переходів станцій – порушники завжди відновлюватимуть свою діяльність, поки вона є прибутковою.