30 грудня 2009 року виповнюється 25 років станціям „Палац Україна” та „Либідська” Куренівсько-Червоноармійської лінії.

„Палац Україна” —    станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Інтер’єр станції цілком відповідає старій (до 1993 року) назві „Червоноармійська”. Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах – все підкорено революційній тематиці. Цікавим, але невдалим виявився експеримент зі світловодом, що вразив пасажирів при відкритті станції. Конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світловоди, що виявилися зайвими в музеї Леніна ( нині „Український Дім”).

Станція розташована на вулиці В. Васильківська. Нинішня назва станції пояснюється сусідством визначної громадської споруди Києва – Палацу культури „Україна”.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - Т. Целіковської, А. Крушинського, М. Альошкіна. Художнє оформлення станції здійснювали художники С. Кириченко та Р. Кириченко.

„Либідська” — неординарна за своєю конструкцією станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції „Дзержинська” (перейменована у 1993 році).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна.

Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - В. Єжова, А. Крушинського, Т. Целіковської за участю О. Панченка. Художнє оформлення станції здійснювали художники Е. Катков та М. Бартосік.