Наша гаряча лінія ― (044)537-55-05
Або залишіть звернення..

Університет

Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої пускової черги.
Пасажиропотік: 12,7 тис.
Конструкція: пілонна глибокого закладення.

Станція з'єднана з наземним вестибюлем тристрічковим двомаршевим ескалатором. Вихід до вулиці Володимирської, до Університету ім. Т. Шевченка, Володимирського собору, ботанічного саду ім. академіка Фоміна.

Архітектура

Станційний комплекс є пам’яткою архітектури.
Архітектори: Г. Головко, М. Сиркін, Є. Іванов, Т. Єлігулашвілі, Л. Семенюк, О. Лозинська.
Скульптори: М. Декерменджи, А. Білостоцький, В. Зноба, А. Ковальов, Е. Кунцевич, М. Лисенко, П. Остапенко, О. Супрун, А. Шапран.

Станція "Університет" є класикою радянського метробудування 50-х років і, безперечно, одним із символів київського метро. Виконаний у стилі післявоєнного сталінського неокласицизму (щоправда, з деякими спрощеннями), її інтер'єр є прикладом висококласних композиційних рішень того часу. Пілони станції покриті коричнево-рожевим мармуром. На внутрішній стороні у кожному пілоні у нішах розмішено бюсти українських та російських вчених і діячів культури та мистецтва ― Максима Горького, Івана Франка, Михайла Ломоносова, Тараса Шевченка та інших. На зовнішній ― гіпсові ажурні вентиляційні решітки у формі круглих медальонів з назвою станції.

Традиційна для станцій такої глибини задача по візуальному полегшенню конструкції виконана архітекторами за допомогою закарнизної підсвітки (вперше цей прийом використано у Москві на ст. "Кропоткінська" ― прим.). Але саме на "Університеті" цей прийом отримав органічний розвиток — карниз зроблено з скляних фігурних сегментів, з'єднаних бронзовими орнаментованими кріпленнями, які розсіюють світло. Воно візуально зглажується гіпсовими рослинними орнаментами та білою кахельною розшивкою у верхній частині пілонів. Колійні стіни спочатку були обкладені кахельною плиткою, яка у 1996 році замінена на більш довговічну рожевого кольору. У торцевій частині станції знаходилася статуя Володимира Леніна, яка завершувала композицію. Була демонтована у 1991 році.

Купольний проміжний маршевий зал облицьовано вузьким кахелем кремового кольору, із направленими до білої стелі потужними факельними світильниками із молочно-білими плафонами. Перехід до другого маршу ескалаторів підкреслено порталами із білого мармуру.

Наземний вестибюль, збудований на місці першого входу у ботанічний сад виконано у вигляді одноповерхового паркового павільону із шпилем. Двері до службових приміщень обрамлені білими порталами з рослинними орнаментами. Купол вестибюлю має бронзовий карниз, за яким розташоване м'яке основне освітлення, а факельні світильники утворюють світлові вертикалі. Над кожною з вхідних/вихідних дверей розташовані алюмінієві вензелі з літерами М — єдині у нашому метрополітені.

Малопомітні деталі

  • Як і на всіх підземних станціях першої черги, на "Університеті" збереглися дерев'яні двері до службових приміщень, дерев'яні лавки та дверцята пожежних гідрантів із латунною позначкою "ПК".
  • На цій станції мармур багатий на зкам’янілі рештки доісторичних тварин. Наприклад, під бюстом Максима Горького можна знайти три крупних зріза раковини наутилусів, а біля однієї з дверей по 1 колії — слюдяний відбиток неопеліну.

Доступність станції: на станції "Університет" можливо самостійно скористатись входом/виходом особам з інвалідністю, що користуються кріслом колісним. 

Фотографії

Станція "Університет"Вентиляційна решіткаДеталь карнизуМіжмаршевий вестибюльМіжмаршевий вестибюль

 

Ваша оцінка: Ні Середня оцінка: 3.9 (45 голосів )

e-Квиток

Дія. Цифрова освіта

Електроні закупівлі КП «Київський метрополітен»