Відкрита: 30 грудня 1991 року.
Пасажиропотік: 22,4 тис.
Конструкція: колонна мілкого закладення.

Вихід у місто: на Наддніпрянське шосе і вулицю Будіндустрії до залізничних платформ Видубичі та Видубичі-Трипільскі й автовокзалу.

Архітектура

Архітектор: Т. Целіковська.
Художники: О. Бородій, А. Бабак.

Конструктивно станція виконана за типовою колонною схемою, для якої було знайдене гармонійне композиційне рішення, пов’язане з історичною місцевістю Видубичей, де знаходиться одноіменний монастир.

Колони станцій облицьовані білим мармуром, а колійні стіни ― світло-бежевим із ромбовидними панно з рослинними мотивами і старовинними орнаментами. Назви станції виконані із об’ємних літер шрифтом, схожим на старовинний.

Стеля складена із металевих сегментів, на якій над обмежуючою лінією біля країв платформи зроблено безперервну послідновність світильників з розсіяним жовтим світлом, заглиблених у поверхню. У результаті з протилежної сторони платформи це виглядає як суцільна світлова смуга. У кесонах перекриття розміщені смуги із пірамідальних елементів золотистого кольору.

У липні 2001 року у зв’язку із великими пасажиропотоками на станції відкрито другий вихід. До цього часу він був побудований лише у конструкціях та закритий фальшстіною.

Фотографії