«Вечірка» побувала на екскурсії в метрополітені
У рік свого 50-річчя столичне метро знайомить усіх бажаючих зі своїм минулим та сьогоденням. Спеціально до ювілею розроблено кілька тематичних екскурсій, всі вони розпочинаються з музею Київського метрополітену, а продовжуються «на виробництві» - на станціях «Сирець» або «Дорогожичі», в одному з електродепо («Харківське», «Дарниця»), на вагоноремонтному заводі чи в мотодепо «Дарниця». Щоб стати відвідувачем екскурси, треба записатися заздалегідь за телефонами, представленими на сайті метрополітену.
Музей Київського метрополітену розташовано на другому поверсі будівлі адміністрації, біля станції «Політехнічний інститут». Як розповіла «Вечірці» екскурсовод Ганна Петрівна, яка 15 років працювала начальником станції «Майдан Незалежності», музей було відкрито в листопаді 2000-го з ініціативи працівників метрополітену. «Ми хотіли зберегти традиції, які існували в метрополітені, всі експонати по крихтам збирали власними силами, - згадує Ганна Петрівна. - Музей існував спочатку для працівників, проводили зустрічі з ветеранами, організовували екскурсії для школярів».
Перші поїзди метро були трьохвагонними, тому експозицію розміщено в трьох залах. Зараз вона нараховує 1545 одиниць основного та 910 одиниць допоміжного фондів і постійно оновлюється. Перший зал присвячено спорудженню та відкриттю станцій метрополітену різних років. Тут представлені документи та фото перших років будівництва та роботи метро, особисті речі попередніх начальників метрополітену, нагороди, в тому числі і відзнаки спортивних команд та творчих колективів. Особливий експонат залу - діючий макет станції «Дніпро» з першим депо у тому вигляді, який вони мали у 1960-65 рр. Злагоджена робота метрополітену була б неможливою без численних служб та дирекцій, яким присвячено другий зал музею. Кожна із служб відповідає за певну сферу роботи - дирекція будівництва, служба електропостачання, сигналізації і зв'язку, комерційна, ескалаторна. На стендах на власні очі можна побачити один з перших квитків київського метро, жетони та паперові квитки початку 90-х років, а також місячні проїзні - від картонних до магнітних і електронних. Тут є також вітрина із символічними ключами та запрошеннями на відкриття станцій, саме у Києві вдалося зберегти найбільшу в СНД колекцію, а також історичні «ключі» машиніста від поїзда.
Багато цікавої інформації можна почути від екскурсовода. Наприклад, у машиністів поїзда зараз комп'ютеризовані робочі місця. І от якось потяг поїхав без машиніста, який вийшов з кабіни. Ситуацію врятувала педаль «пильності», яка гальмує потяг, якщо не отримано підтвердження від машиніста. До речі, за новою системою, яка планується в метрополітені, управляти потягом машиніст зможе навіть із хвостової частини. Увага приділяється і правилам поведінки в метрополітені - всі вони засновані на випадках, які реально траплялися в метро.
У третьому залі музею встановлено перший первинний годинник із центральної годинникової станції метро, що синхронізував час та інтервали, діючий макет роботи оборотного тупика. На стендах цього залу розміщено інформацію про підрозділи - службу воєнізованої охорони, інформаційно-обчислювальний центр і проектно-конструкторське технологічне бюро метрополітену. Тут розміщуються і матеріали, з яких зроблено станції, орнаменти. Зокрема, червоний мармур «Театральної» - він походить з того ж родовища, що й у мавзолеї Леніна.
Довгий перехід на «Майдані Незалежності» негласно називають «стежкою здоров'я», його вже давно планують замінити на травілатор, проте вартість його в єдиного виробника в Тбілісі ще зависока для нашого метрополітену.
До речі, в березні на честь ювілею метрополітен влаштовує свято для шестидесятників - перших працівників метрополітену. Зустріч відбудеться, звісно, в вагонах, які спеціально прикрасять до свята. Пізніше ці поїзди курсуватимуть за звичними маршрутами. «Сподіваємося, кияни з повагою поставляться до оформлення цих вагонів і не будуть йому шкодити», - говорить Ганна Петрівна.
Після знайомства з музеєм ми вирушаємо до Харківського депо, розташованого біля станції «Червоний хутір». Це - найновіше депо метрополітену (відкрито у 2007 році), воно обслуговує «зелену» лінію, яка має 15 станцій та довжину 23 км. Спочатку нам показали пост чергового централізації, який відповідає за виведення та введення поїздів до депо - переведення стрілок, визначення маршрутів, стеження за маневрами. Для координації роботи черговий постійно підтримує зв'язок з диспетчерами, машиністами. Далі нас повели в саме депо, де поїзди «відстоюються» і готуються до експлуатації. Показали і гордість Харківського депо - єдиний у СНД токарний верстат з автоматичним діагностичним обладнанням Talgo для діагностування та обточування колісних пар вагонів. У депо розповідають, як поїзди за допомогою «електровудок» виводять ся з приміщення, показують, де ремонтують поїзди та миють вагони. Тут можна подивитися на найновіші ергономічні поїзди метрополітену - московський та крюківський, побувати в кабіні машиніста. Наприкінці екскурсії на втомлених і голодних екскурсантів чекає столова для робітників метрополітену.
ДОВІДКА «ВЕЧІРКИ»
Метрополітен у Києві міг з'явитися услід за лондонським. Перша пропозиція заглибитися рейками під землю була ще в 1884 році. Проте йшлося тоді не про «підземку» на кшталт англійської або американської, а про ділянку залізниці в тунелі. Пропонувалося прокласти рейки набережною, а потім у тунелі. Потяг повинен був увійти до схилу нижче за Поштову площу і вийти на поверхню в районі Бессарабки. Тут планувалося будівництво нового пасажирського вокзалу, а той, що був за річкою Либідь, перетворити на товарну станцію. Пропозиція довго обговорювалась, проте Міська дума відхилила її.
• 6 листопада 1960 року відкрили двері перші п'ять станцій Київського метрополітену (від Дніпра до Вокзальної), загальною довжиною 5,2 км.
• На даний час метрополітен складається з трьох діючих ліній загальною довжиною близько шістдесяти кілометрів і має 46 діючих станцій («Львівська брама» і «Теличка» побудовані, але не діють), які обслуговуються п'ятивагонними поїздами. У центрі міста лінії мають три пересадних вузли.
У Київському метрополітені працюють 8 350 чоловік.
Метро працює 19 годин, решту доби витрачає на підготовку до роботи.
Перші пропускні автомати з'явилися в столичному метро у 1964 році.
У 1984 році на станції «Університет» уперше почали вести телеспостереження. Максимальна швидкість поїзда 80 км/год, вага одного вагона - 36 тонн. В один вагон влітку вміщується 200 чоловік, а взимку - 170 (перевірено на військових). Найглибша станція в світі - «Арсенальна», її глибина становить 105,5 метрів. До 2025 року Київський метрополітен планується розширити до 80 станцій, прокласти ще дві лінії - Подільсько-Вигурівську (від Кільцевої дороги до Братиславської) та Лівобережну (від Осокорків до Троєщини)
ФАКТИ ПРО МЕТРО
Назва «метрополітен» (метро) походить від назви компанії Metropolitan Railway («столична залізниця»), що побудувала першу подібну дорогу в Лондоні. Водночас, у самій Великій Британії використовується термін Underground (підземка), а в США - як subway (дослівно «підшлях»), так і «метро». Лондонці метро називають tube («труба»). У німецькомовних країнах використовують термін U-bahn (Untergrundbahn -підземна залізниця).
• Слово-калька «підземка» було введено в російську мову Максимом Горьким у «Місті Жовтого Диявола».
• Першу лінію метрополітену на кінній тязі було побудовано в Лондоні і запущено 10 січня 1863 року. 4 листопада 1890 року в Лондоні вступило в дію перше в світі метро. Довжина підземки становила шість кілометрів. Першим пасажиром метро став принц Уельський, майбутній король Великої Британії Едуард VII.
• Найдовше метро в світі саме Лондонське - 408 кілометрів. Проте в 2020 році цей титул має відібрати метро Пекіна — його 19 ліній простягнуться на 561 кілометр.
• Найкоротше метро в світі згідно з «Книгою рекордів Гіннесса» знаходиться в Єкатеринбурзі. На 9 кілометрах місцевої підземки діють 7 станцій. Хоча сьогодні на цей титул претендують ще й Казань (6,8 км) та Дніпропетровськ (7,8 км).
• Найменш відвідуване метро в світі розташовано в столиці Татарстану. Тут усього п'ять станцій, тому користуються їм здебільшого туристи, які спускаються сюди, аби поглянути на розкішне оздоблення станцій.
• Найзручніше метро в світі - токійське. Тут квитки продають автомати, причому кожен з них має підписи шрифтом Брайля (для слабкозорих). На платформах більшості ліній можна побачити інформацію, що економить час, про те, до якого вагона краще сісти, аби швидше дістатися до потрібного виходу з метро або переходу на іншу лінію. На всіх станціях існує чітко помітна розмітка вагонів з їх номерами, а також місць, де варто чекати на відкриття дверей. Є й окремі вагони для жінок.
• Найнезвичніше метро в світі - в Стокгольмі. Tunnelbana, як тут називають метро, часто іменують найдовшою в світі художньою галереєю. Кожна лінія оформлена по-своєму: в дусі казкових гротів підземних королів, з грецькими скульптурами, настінними рельєфами, мозаїкою або відеоінсталяціями. У метро часто влаштовують художні виставки.

Джерело: Вечірній Київ, 03.03.10

Автор: Марія Бєляєва