Вагони типу Д стали першим типом пасажирського рухомого складу, що експлуатувався у київському метрополітені. Розроблені на Митищинському машинобудівному заводі у 1953 році на основі модифікованих дослідних вагонів УМ5.

На відміну від усіх довоєнних типів вагонів метро, що експлуатувалися у СРСР на той час(Ам, Бм) та післявоєнних В та Г, вагони типу Д мали низку принципових покращень конструкції, а саме:

• тягові двигуни та приводи було підвішені на рамах візків;
• використана кулачкова кінетична передача;
• використано більш потужні тягові двигуни, що забезпечували вищу, у порівнянні з аналогами, швидкість;
• збільшено місткість пасажирського салону;
• покращене освітлення салону.

На 1964 рік у депо "Дарниця" було приписано 39 вагонов (№№2135-2158, 2299-2303, 2459-2468).
У 1962 году вагони №№2148-2158 з депо "Северное"(Московський метрополітен) були передані в Київ, в ТЧ "Дарниця", №№2124-2134 з ТЧ "Дарниця" в Москву (обмін зроблено через повернення партії вагонів на завод для заміни литих кронштейнів кріплення редукторів на ковані).
У 1968 році вагони типу Д №№2299-2303 були передані з депо "Дарниця" в депо "Автово"(Ленінград), інші вагони типу Д (№№2135-2158, 2459-2468) з "Дарниці" були передані в "Автово" у 1969 році.
Однією з причин передавання у "Автово" було те, що вагони Д мали симетрично відносно центру вагону розміщені двері, а у нових на той час вагонів Є вони зміщені, що не дозволяло використовувати їх на ленінградських станціях закритого типу(так званих "горизонтальних ліфтах").

В останні роки були такі передавання:
№№818, 828 — передано в депо "Дарниця" (шляховимірювач і контактно-акумуляторний електровоз);
№2122 — переданий в депо "Дарниця" (як господарчий вагон);
№2135 — переданий в депо "Дарниця" (як музей);

Фотографії

Технічні параметри